Я - европеєць
На сьогодні перед Україною стоїть важливе у своєму значенні питанням: «Європа чи ні?»І я впевнений, що це питання торкнеться кожного пересічного українця, адже йдеться про його майбутнє і майбутнє його нащадків. У кожного з нас на це є своя точка зору : дехто вважає євроінтеграцію порятунком для України, а дехто, на жаль, черговим піар-ходом. А між тим, європейське питання має під собою досить розумне підґрунтя.
Останніми роками Україна сильно застрягла у проблемах корумпованості, ігнорування інтересів праці, зниження рівня патріотизму та експериментальності у галузях навчання та медицини..І саме євроінтеграція може дати Україні можливість перетворитися на стабільну державу, яка сміливо дивитиметься у майбутнє. Вступ до ЄС гарантує Україні державний суверенітет та територіальну недоторканність за рахунок участі в Європейській колективній безпеці, що дуже допомогло б нам у вирішенні сьогоденних проблем. Вступ України до Євросоюзу дасть нам змогу керуватися у своєму житті всесвітньовизнаними зразками демократії,що несуть у собі толерантність, освіченість, патріотизм і висококультурність, які допоможуть європейцям поглянути на нас зовсім з інших ракурсів.
Більшість українців гадає, що бути європейцем-це престижно. Найсправді це не так. Європа-це сукупність країн, що були такими ж, як і наша Україна, але змінилися завдяки прийнятим принципам демократії. І про жоден престиж тут не йдеться.
Власне, євроінтеграція-це не так вже і складно, адже здавна в Україні вивчаються іноземні мови, а знання іноземних мов і культур - це перший крок до Великого Об’єднання. І до цього Об’єднання долучаються всі верстви населення: від найстарших до молоді, яка, між іншим, прогресує швидкими темпами і вже готується об’єднати своє майбутнє з майбутнім десятків тисяч людей.
Як відомо, Україна є географічним центром Європи. Тож чи має наша держава право стати повноправним членом ЄС чи мусить належати до Європи лише географічно? Звісно-ж, має право, адже український народ -це цивілізований європейський народ, що цінить демократичні цінності не менше, ніж матеріальний добробут, що доводив неодноразово свою відданість принципам демократії, свободи слова, верховенства права.
Україна в усі часи бажала встановити тісну співпрацю з державами, близькими їй історично, духовно, ментально. Ще в епоху князів було укладено перші зв’язки України -Русі з Європою. Це, наприклад,договір 907-911рр. укладений з Візантією після походу Олега до Царгороду, підтримання дружніх стосунків з багатьма європейськими державними діячами тих часів. Така політика проводилася і за доби гетьманів, і , хоч і повільно, за епохи царату, і в часи Української Народної Республіки, і нині. Це свідчить про нашу наполегливість і наші надії, про те, що ми вже ось скільки віків намагаємося об’єднатися з прогресуючими державами, що не хочемо затримуватись у своєму розвитку.
Поняття «європеєць» несе в собі більш глибокий зміст, ніж здається на перший погляд. Того, щоб народитися на теренах Європи, недостатньо. Європеєць -це високоморальна, культурна, освічена людина.
Чи ви уявляєте собі, як німець, француз, чи то італієць міг насмітити прямісінько серед вулиці? Гадаю, що ніхто б у це не повірив, адже така поведінка -прояв неповаги до оточуючих, до природи, навіть до самого себе.
Європейці за своєю сутністю мають бути толерантними. Відсутність толерантності-шлях до постійних війн, суперечностей, сварок. Тож,щоб уникнути цього, ми мусимо з повагою і розумінням ставитись до інших людей, рас,релігій і культур. Ми ж усі різні: за поглядами, цінностями, переконаннями. Тож толерантність, я вважаю, -це порятунок для нашого майбутнього
Також ще однією характерною рисою європейців є освіченість. Здавна в Європі існує велика кількість учбових закладів і їхній показник постійно збільшується. Європейці не гальмують свою освіту, закінчивши певний навчальний заклад, навпаки,продовжують пізнавати світ, як наслідок було зроблено важливі наукові відкриття. Європейці стараються дізнаватися щось нове, бути наполегливими щодо освіти.
Що ж до патріотизму, то в Європі це питання давно вирішене. Те, що 28 країн Європи об’єдналися в Европейський Союз, не означає, що кожна країна позбудеться своїх національних особливостей і стане одним »європейським» народом. Зовсім ні! Кожен народ Європи пишається своєю культурою, мовою, традиціями, робить все, щоб залишитися унікальним, неповторним.
Тож, як кажуть, хочеш змінити щось -почни з себе! Ми, молодь України, готові робити свої внески у розвиток нашої країни, щоб підняти її до рівня найрозвинутіших держав Європейського союзу. На це потрібно лиш трохи часу. І ми зробимо все, аби Україна стала гідним претендентом на вступ, а згодом і участь у Європейському союзі. Аби наші нащадки могли гордо сказати:» Я- українець!Я маленька частинка великої європейської сім’ї