На виконання наказу Департаменту освіти і науки облдержадміністрації, від 30.10.2019 № 402/621 «Про проведення Місячника безпеки життєдіяльності у закладах освіти Запорізької області в 2019 році» та з метою запобігання виникнення надзвичайних подій, учасниками яких є діти і підлітки, а також закріплення знань, умінь і навичок, отриманих під час вивчення шкільного курсу основ здоров’я та відпрацювання дій дітей у випадках виникнення надзвичайних ситуацій та з метою запобігання травматизму дітей у період з18.11.2019 по22.11 2019 року у школі було проведено Тиждень знань з основ безпеки.Серед заходів було проведено конкурс творів на тему: «Рятівник у моїй родині».Ось які шедеври пишуть мої п'ятикласники.Це лише перша проба пера...
Спасибі за мужність, відвагу та честь! Професія рятувальника є надзвичайно складною та відповідальною. Адже, ці люди щодня ризикують власним життям задля того, щоб врятувати когось від біди. Мій татко, Жартовський Олександр Вікторович, працює рятувальником у Дніпрорудненському СНС уже 15 років поспіль. Вже п’ятнадцять років він рятує життя зовсім чужих йому людей, ризикуючи при цьому своїм. Можливо, для когось це невеликий термін, але для мене це все моє життя і, навіть, більше. За цей час у нашій сім’ї народилися я та моя молодша сестричка Стелла. І якщо чесно, я до сьогоднішнього дня мало замислювалася над тим, де працює мій тато, чому він їде на роботу рано - вранці та повертається аж наступного дня. І лише, отримавши завдання написати про нього конкурсну роботу, я збагнула, якою справою він займається. Виявляється, мій татко справжній супергерой, який не роздумуючи може зайти у будинок, огорнутий полум’ям, і врятувати чиєсь життя. Уявляєте, без жодного роздуму та страху! Готуючи цю публікацію, я вперше попросила татуся розповісти про його роботу. І яка ж здивована я була, коли татко розповів мені, що під час тривоги йому надається усього 30 секунд щоб одягнути захисний одяг та ще 30 секунд, щоб домчати до машини на посадку. Інколи, під час зміни, татко зі своїми друзями по декілька разів виїздять на термінові виклики. Я й досі не можу уявити, як він може впоратися за 30 секунд. Ми зі Стеллою інколи по пів години збираємося до школи чи дитячого садочка. Але це ще не все. Тепер я розумію, чому мама так часто нервує, коли татко не бере слухавку, якщо вона телефонує увечері йому на роботу, і чому з великим нетерпінням чекає на нього кожного ранку. Бо у нього не просто поважна робота, але й дуже небезпечна. Тому, тепер я намагатимусь не засмучувати його ніколи та цінувати кожну хвилинку, проведену разом.Люблю тебе, мій рідненький, та неймовірно пишаюся. Учениця 5 класу Жартовська Злата Мій тато-рятувальник Мій тато, Школовий Валерій Володимирович, працює в 16 Дніпрорудненській пожежно - рятувальній частині командиром відділення вже 15 років. Він має вже чималий досвід з рятування, але кожен раз, під час термінового виклику, надзвичайно хвилюється за життя людей. Щойно отримавши повідомлення про пожежу або іншу надзвичайну ситуацію, мій тато та інші пожежники виїжджають на виклик та стають на боротьбу з небезпекою. Звісно, спочатку вони рятують людей або інших живих істот, а потім виконують іншу роботу:гасять пожежу чи рятують майно. У вільний від виїздів час пожежники займаються тренуванням, як фізичним так і теоретичним. Я дуже поважаю свого батька за його мужність та самовідданість справі. Ми з мамою та братом щодня чекаємо на нього вдома. Учень 5 класу Школовий Андрій Мій брат-пожежник Мого брата звуть Титаренко Владислав, йому вже - 18 років. Він навчається в Харківському Національному університеті цивільного захисту України на рятувальника. Ця професія - для сильних і відважних чоловіків, які ризикують власним життям заради спасіння інших людей. Мій брат, хоча він ще курсант, вже не раз виїжджав за викликами на пожежу. Коли лунає дзвінок до пожежної частини, вони поспішають туди, де вирує полум'я. Рятувати життя людей та їхнє майно від вогню - дуже непроста та небезпечна справа. Інколи небезпека може заскочити й самих рятувальників. Тому, щоб бути завжди готовим до будь – яких непередбачуваних ситуацій, мій брат старанно опановую непросту науку рятувальника:щодня займається спортом та вдосконалює свої теоретичні вміння. Його майбутня професія вимагає величезної поваги та пошани. Сам я дуже пишаюсь своїм братом. Учень 5 класу Титаренко Євген
