top of page
Поиск
  • Фото автораНадя Савченко

Масляна 2020

📷

Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

Частування

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

Традиції

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.

У п'ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися в гості в будинок тещі.

Розваги

У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

📷

Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї.

Понеділок "сирного тижня" називається "зустріч", і в цей день всі ходили на гостину. За стародавнім повір'ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було тільки відкупившись або поставивши "могорича". У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. У цей день починали пекти млинці, а перший випечений млинець обов'язково віддавали убогим, щоб він згадав душі покійних родичів.

У вівторок влаштовували веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив'язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені "несли із собою" з дому всі хвороби, негаразди і нещастя.

У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, збирали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники із солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно обходитиметься зі своєю дружиною. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледачий і працьовитий.

У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, "бої", кінські перегони, різні катання вулицями і спорудження снігових фортець.

У п'ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому "сервіс" у такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли

вибоїстою дорогою, а лагідну й добру – прямою та рівною.

Субота називалася "зовиціними" посиденьками. Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали якийсь подарунок.

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники із сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем, і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.

На Масляну готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок. На кісточках дівчата ворожили наступного понеділка. Кісточки виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла - дівчина буде здоровою протягом року, а якщо перелетіла через ворота - дівка неодмінно вийде заміж.

Також готували млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та іншу обрядову їжу. Млинці на Масляну можуть бути різні: прісні, солодкі, і з начинкою, дріжджові тощо. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.

Також за першим спеченим масляного тижня млинцем судили про те, що очікує протягом року, до наступної Масляної:

- якщо млинець легко перекинувся - цьогоріч слід чекати заміжжя;

- якщо млинець прилип до сковороді - ще 3 роки в батьківській хаті сидіти;

- рівні краї млинця - заміжжя щасливим буде;

- краї нерівні, рвані - подумати треба, чи за того заміж збираєтеся;

- якщо в середині вийшов пригрів, то чоловік буде вірним, а якщо збоку - на інших задивлятися буде;

- скільки дірочок у млинці - стільки дітей по лавках;

- гарний, рум'яний млинець - до здоров'я, а блідий - до хвороб.




3 просмотра0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

Районний етапХX Всеукраїнського конкурсуучнівської творчості,присвяченого Шевченківським днямН

Творча робота на тему: «Торуй свій шлях, - той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе навіки вік» (В. Стус) » Виконав учень 7 класу комунального закладу «Орлянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступен

bottom of page