Наша мета – з’ясувати ті слабкі місця у відмінюванні числівників, де часто-густо (чи майже завжди) трапляються помилки.
Тож розповідати буду трішки не в тому порядку, як традиційно подають підручники з української мови.
Почнемо з розгляду небезпек, які «чигають» на нас, коли ми беремося за числівники.
Небезпека ПЕРША: як правильно – немає п’ятдесяти чи п’ятИдесяти?
Чи правильно сказати: бракує п’ятидесяти (шестидесяти, семидесяти, восьмидесяти) книжок?
Ні, це помилка, яка вкралася в наше мовлення під впливом російської мови.
Правильно українською: бракує п’ятдесяти (шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти) книжок.
Правило!!!! У назвах десятків від 50 до 80 змінюється лише друга частина. Перша залишається незмінною.
Тобто в родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках в назвах десятків перша частина є незмінною.
Запам’ятаймо:
Р.в.: (кого? чого?) немає п’ятдесяти (інакше – п’ятдесятьох) кілограмів;
Д.в.: (кому? чому?) подяка висловлена шістдесяти (інакше – шістдесятьом) учасникам;
О.в.: (ким? чим?) зустрілися з сімдесятьма (інакше – сімдесятьома) перешкодами;
М.в.: (на кому? на чому?) відповідальність лежить на вісімдесяти (інакше – вісімдесятьох) депутатах.
В дужках з маркером «інакше» подана паралельна форма, яку також можна вживати.
P.S. До речі, назва відомої літературної течії XX ст. – шістдесятники, а не шестидесятники, хоча їх так часто називають.
Крім того, у порядкових числівниках (відповідають на питання котрий?), утворених від назв десятків від 50 до 80, перша складова частина у всіх відмінкових формах залишається незмінною: шістдесятий, шістдесятого, шістдесятим.
Небезпека ДРУГА: як правильно – немає п’ятисот чи п’ятиста?
Як правильно сказати: бракує п’ятисот (шестисот, семисот, восьмисот) чи п’ятиста (шестиста, семиста, восьмиста) книжок?
Правильно українською: бракує п’ятисот (шестисот, семисот, восьмисот) книжок.
Правило!!!! У назвах сотень змінюються обидві частини.
Тобто в родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках в назвах десятків змінюються обидві частини.
Запам’ятаймо:
Р.в.: (кого? чого?) немає п’ятисот кілограмів;
Д.в.: (кому? чому?) подяка висловлена шестистам учасникам;
О.в.: (ким? чим?) зустрілися з сьомастами (інакше – сімомастами) перешкодами;
М.в.: (на кому? на чому?) відповідальність лежить на восьмистах депутатах.
В орудному відмінку також можливі паралельні форми: шістьмастами і шістьомастами; сьомастами і сімомастами, вісьмастами і вісьмомастами.
Небезпека третя: як правильно – з вісьма чи з вісьмома друзями?
Правильно і так, і так, тобто, мовою лінгвістики, це паралельні форми.
Запам’ятаймо форми орудного відмінка (ким? чим?): з п’ятьма – п’ятьома, з шістьма – шістьома, з сьома – сімома (зверніть увагу!), з вісьма – вісьмома, з девятьма – девятьома!
Небезпека четверта: як правильно – шести, семи, восьми чи шісти, сіми, вісьми?
Звичайно, що перший варіант: шести книжок, семи чашок, восьми машин.
Мовою лінгвістики, в цих числівниках при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о.
Небезпека п’ята: шестисот п’ятдесяти чотирьох, але шістсот п’ятдесят четвертий!
Тобто, у складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово, а в складених порядкових – лише останнє (!):
Н.в. шістсот п’ятдесят чотири,
Р.в. шестисот п’ятдесяти чотирьох,
Д.в. шестистам п’ятдесяти чотирьом,
О.в. . шістьмастами п’ятдесятьма чотирма
М.в. на шестистах п’ятдесяти чотирьох
Натомість: сімсот вісімдесят п’ятий, сімсот вісімдесят п’ятого і т.д.
Небезпека шоста: як правильно – два, три, чотири відсотки чи відсотка?
Звичайно, перший варіант. Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини, наприклад:
два тижні, три квартали, чотири плани, дев’яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці.
Натомість при числівниках п’ять і більше іменник стоїть у формі родового відмінка множини, наприклад:
п’ять (рідних) братів, тридцять (дерев’яних) столів, тисячу (нових) закладів.
Зверніть увагу, що прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі називного (знахідного) або родового відмінка множини: два широкі (-ких) шляхи, три гірські (-ких) озера, чотири європейські (-ких) країни.
Небезпека сьома: як правильно – двокімнатна чи двохкімнатна квартира?
Звичайно, перший варіант.
Запам’ятаймо, що числівникова основа два–; три-, чотири- вживається, коли друга частина слова починається на приголосний, наприклад: двобічний, триденний, чотиригранний.
Натомість числівникова основа двох-; трьох-, чотирьох– вживається:
а) коли друга частина слова починається на голосний, наприклад: двохядерний, трьохелементний, чотирьохопорний;
б) при творенні будь-яких порядкових числівників, наприклад: двохмільйонний, трьохтисячний, чотирьохсотий;
в) у складних прикметниках з кількома числівниковими основами: двадцятичотирьохповерховий, сімдесятитрьохрічний.
Числівники-друзі
Проте в нас є не лише числівники-вороги, але й числівники-друзі, тобто всі інші числівники.
Проте особливо хочу «відзначити» лише три числівники – сорок, дев’яносто й сто.
Чому? Бо в них можливі лише дві форми:
сорок та сорока, напр.: бракує сорока питань, для сорока відвідувачів, з сорока учасниками конкурсу;
дев’яносто та дев’яноста, напр.: немає дев’яноста претендентів, запропоновано дев’яноста депутатам, з дев’яноста спортсменами;
сто й ста, напр.: не вистачає ста гривень, доповісти ста членам комісії, переговорити зі ста кандидатами.
Отже, сьогодні ми з вами ознайомилися з підводними рифами відмінювання числівників. Як бачимо з наведених прикладів, відмінювання числівників справді має свої «родзинки» чи «підніжки», на яких потрібно добре натренуватися на практиці.